Аналіз щодо розгляду Каланчацьким районним судом справ про визнання особи недієздатною або поновлення дієздатності за 2019-2021 роки.
Статею 39 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Тобто, недієздатність характеризують дві складові: наявність хронічного, стійкого психічного розладу та не усвідомлення особою значення своїх дій та неспроможність курувати ними.
Справи про визнання особи недієздатною розглядаються в рамках окремого провадження місцевим судом загальної юрисдикції за процедурою, встановленою статтями 293 – 300 Цивільного процесуального кодексу України.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги – за місцезнаходженням цього закладу. В даній заяві повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, унаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Джерелом інформації може бути медична документація (медичні карти амбулаторного чи стаціонарного хворого із психіатричних закладів або виписки з них, довідки з психоневрологічних закладів про те, що особа перебувала чи перебуває на обліку через психічне захворювання, покази свідків, що мають підстави давати свідчення про психічний стан особи, органів міліції про неадекватність поведінки особи, тощо.
Протягом 2019-2021 років до суду надійшло 6 заяв про визнання особи недієздатною.
Так, по справі № 657/431/21 заява про визнання особи недієздатною була подана сестрою особи, яка є особою з інвалідністю з дитинства другої групи та потребує стороннього догляду, про свідчить довідка ВТЕК та висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду.
По справі № 657/727/21 заяву подано рідною племінницею особи з інвалідністю з дитинства, що підтверджується копією медичної довідки та посвідченням. Причиною її інвалідності є хронічне психічне захворювання, яке призводить до того, що вона має обмеження життєдіяльності, самообслуговування, орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності, до навчання.
По справі № 657/1028/20 заява подана братом особи з інвалідністю з дитинства 2 групи у зв’язку з психічним захворюванням та перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра з діагнозом синдром Дауна.
По справі № 657/169/19 заява подана двоюрідним братом, особи з інвалідністю з дитинства 2 групи у зв’язку з психічним захворювання, що підтверджується довідками МСЕК.
По справі № 657/477/19 заява подана сестрою особи з інвалідністю з дитинства 2 групи у зв’язку з психічним захворювання та перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра з діагнозом олігофренія.
По справі № 657/54/20 заява подана дядьком особи з інвалідністю з дитинства 2 групи у зв’язку з психічним захворювання шизофренія, що підтверджується довідками МСЕК.
Крім визнання особи недієздатною, одночасно в даних заявах заявники просили суд вирішити питання про призначення особі опікуна.
У всіх заявах заінтересованою особою було визначено орган опіки та піклування виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Каланчацького району.
Відповідно до статті 299 Цивільного процесуального кодексу України, справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи до суду, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я. Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу. Її участь у розгляді справи може також відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому вона перебуває.
На сьогоднішній день з вищеперерахованих справ розглянуто три справи, з яких, дві задоволено. Одна заява залишена без розгляду у зв’язку з поданням відповідного клопотання заявника.
По цим справам особа, щодо якої вирішувалося питання в судовому процесі участі не приймала. Судді, покладаючись на висновок спеціалістів в психіатричній галузі та враховуючи наявність реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої вирішили про недоцільність виклику зазначених осіб. Представники органу опіки або були присутніми (657/169/19) або надсилали заяву про розгляд справи без їхньої участі та про підтримання вимог (657/477/19).
Для вирішення питання про співвідношення психічного стану особи та її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними судом призначається судово-психіатрична експертиза. Метою проведення судово-психіатричної експертизи при розгляді справ про визнання фізичної особи недієздатною є з’ясування наявності чи відсутності підстав для визнання фізичної особи недієздатною. Витрати, пов’язані з проведенням експеризи та інші судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.
По справі 657/169/19 проведення експертизи було доручено Херсонській обласній психіатричній лікарні, відповідні матеріали були направлені 06.05.2019р. Після отримання висновку судово-психіатричного експерта про те, що особа страждає на органічне слабоумство з поведінковим порушеннями та судомними нападами було ухвалено рішення про визнання особи недієздатною та призначено опікуном заявника.
А от по справі 657/477/19 проведення експертизи виявилося нелегким питанням через невизначеність на всіх рівнях – хто ж має проводити експертизу?
Ухвалою від 04.06.2019 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Комунального закладу «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради.
20 вересня 2019 року провадження у справі було поновлено у зв`язку із поверненням Комунальним закладом «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради до суду цивільної справи та ухвали суду від 11.09.2019 року без виконання, посилаючись на Наказ МОЗ України від 17.07.2019 року № 1626 «Про визнання таким, що втратив чинність, Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29 червня 2017 року № 722», яким був затверджений Перелік установ, в яких проводяться судово-психіатричні експертизи, та попри наявності у закладі атестованих експертів - Комунальний заклад «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради припиняє судово-психіатричні та інші види експертиз.
Ухвалою від 08.11.2019 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження по справі. Проведення екпертизи доручено екпертам "Центру психічного здоров"я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров"я України.
20 січня 2020 року на адресу суду надійшов лист від провідного судового експерта, в якому він просить надати медичну документацію відносно особи, оскільки без вказаних документів провести експертизу не доводиться можливим.
Ухвалою Каланчацького районного суду від 27.01.2020 року провадження по справі було відновлено.
11 лютого 2020 року на адресу суду, відповідно запиту, надійшов епікриз № 4443/91 з історії хвороби.
04.03.2020 року у справі призначено чергову судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи і справу направлено Державній установі «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» для проведення експертизи.
Однак, у квітні 2020 року конверт з матеріалами цивільної справи повернувся з відміткою "адресат відсутній".
Відповідно до листа від 07.04.2020 за №01/01/256 який надійшов на електронну адресу суду, з метою безрперервного забезпечення правосуддя висновками, судово-психіатричну експертизу Херсонському регіону, а також з метою забезпечення принципу законності при проведенні судово-психіатричних експертиз, Центром психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України 01.04.2020 року розпочато проведення судово-психіатричних експертиз в Херсонському регіоні за адресою 73488, м.Херсон, с.Степанівка.
І тільки 13.05.2020 суддя мала можливість надіслати відповідні матеріали для проведення експертизи. Після отримання висновку експерта та висновку органу опіки про доцільність призначення відповідної особи опікуном суд ухвалив рішення про визнання особою недієздатною та призначення їй опікуна.
Згідно ст.40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Наслідками визнання особи недієздатною є втрата нею права на вчинення будь-яких правочинів (укладення угод, договорів, їх виконання). Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах може вчиняти лише її опікун. При цьому законодавством встановлено ряд правочинів, які заборонено вчиняти опікуну (укладення з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного та зобов’язуватися від його імені порукою), а також правочини, для вчинення яких обов’язковим є отримання згоди органу опіки та піклування на їх укладення (відмова від майнових прав підопічного;видача письмових зобов’язаннь від імені підопічного; укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; укладення договорів щодо іншого цінного майна). Опікун також несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Жодне рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.
_03_03.png)
