Правовий статус присяжного в Україні.

        Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства… Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість -  одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин.

         Відповідно до ст.. 124 Конституції Україні, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

         Ст. 129 Конституції України наголошує, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

         Суд присяжних в Україні запроваджується з наступних причин: у суді присяжних дістає вияв демократичність правосуддя; намагання через суд присяжних подолати професійну деформацію суддів; забезпечення легітимності судових рішень шляхом привнесення в судовий процес суспільної свідомості (традицій, моралі); забезпечити громадський контроль за судочинством; підсилення принципів змагальності та прозорості правосуддя; викорінення «обвинувального» ухилу суду; забезпечення верховенства права.

         Закон України «Про судоустрій і статус суддів»  визначає, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

         Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.

         Не включаються до списків присяжних громадяни:

• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• які мають не зняту чи непогашену судимість;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років;
• особи, які не володіють державною мовою.

За наявності вище зазначених підстав, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов’язків присяжного.

                  Голова суду також увільняє  від виконання обов’язків присяжного:

• особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
• керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
• особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається. Така особа увільняється від виконання обов’язків присяжного за її заявою.

Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному ДСА України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжними обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного  з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя.

                            Керівник апарату суду                                 О.В. Бабенко