Відповідно ч.2 ст.384 Кримінального процесуального кодексу України, при вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, під час підготовчого засідання підсудний має право подати клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Всі питання, які виникають під час судового розгляду та проведення судового слідства судді та присяжні вирішують спільно. Під час судового процесу присяжні можуть ставити запитання учасникам процесу, брати участь у дослідженні доказів, голосуванні, прийнятті рішень.
Залучення суду присяжних до правосуддя є виключним правом обвинуваченого і не надається іншим суб’єктам кримінального процесу.
Частина 1ст.384 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Формування суду присяжних відбувається вже після призначення судового розгляду по суті висунутого обвинувачення. Ч.3 ст.31 Кримінального процесуального кодексу України наголошує, що кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених, розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Після відбору основних присяжних відбирають двох запасних присяжних. Вони обираються з числа осіб, що залишилися після відбору основних присяжних шляхом відбору автоматизованою системою документообігу суду.
Присяжний під час судового розгляду, виступаючи як суддя, повинен об’єктивно та неупереджено виконувати свої обов’язки, при вирішенні питань керуватися виключно законом та своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині. Спілкування учасників процесу з присяжними має відбуватися лише у судовому засіданні.
Присяжного може бути усунуто від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження з ініціативи головуючого рішенням більшості складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою постановою. Якщо присяжного усунуто, його місце займає запасний присяжний і судовий розгляд продовжується. У разі коли запасний присяжний відсутній, здійснюється відбір нового присяжного і судовий розгляд розпочинається з початку.
Завершальною стадією розгляду справи судом присяжних є нарада суду присяжних та голосування. Нарадою суду присяжних керує головуючий. Зміст цієї наради полягає в тому, що головуючий послідовно ставить присяжним запитання, передбачені ст. 368 КПК України. При цьому по кожному з цих питань проводиться окреме голосування. Головуючий голосує останнім та підраховує голоси.
Закон надає правоможному із складу суду присяжних на висловлення окремої думки. Окрема думка - це незгода одного зі складу суду присяжних з рішенням або його частиною, яке приймається більшістю цього суду. Окрема думка не оголошується в судовому засіданні, а лише додається до матеріалів провадження. Вона є відкритою для ознайомлення, тому будь-хто із сторін, учасників процесу може з нею ознайомитись. Право на ознайомлення з окремою думкою виникає з того моменту, коли можна ознайомитись із судовим рішенням.
Оскільки рішення суду присяжних приймається простою більшістю голосів, то можлива ситуація, коли за нього проголосували три присяжні, а професійні судді залишилися в меншості. Таке рішення вважається ухваленим, тому головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складанні судового рішення. Якщо серед більшості, яка проголосувала за судове рішення, є один професійний суддя, тоді він із двома присяжними складає судове рішення.
Керівник апарату суду О.В. Бабенко
_03_03.png)
