Правове регулювання праці щодо звільнення

    Відповідно до чинного законодавства, працівник, який має намір звільнитися із займаної посади, пише відповідну заяву про звільнення за власним бажанням. Як правило, при звільнення за власним бажанням, потрібно відпрацювати два тижні.

    Так, статтею 38 Кодексу законів про працю України (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника ) визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

    Уразі,  коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, а саме:

• Переїзд на нове місце проживання;
• Переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• Вступ до навчального закладу;
• Неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
• Вагітність;
• Догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;
• Догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом першої групи;
• Вихід на пенсію;
• Прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин,

 власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

    Якщо причини, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи відсутні, то працівник може бути звільнений за власним бажанням не раніше ніж через два тижні після попередження.

    Якщо працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово власника або уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника за прогул.

    Не потребує двотижневого відпрацювання припинення трудового договору за угодою сторін.

    Припинення трудового договору за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення власника або уповноваженого ним органу працівником. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

    Якщо власник або уповноважений ним  орган не надає згоди на припинення трудового договору з працівником, трудовий договір не може бути припинений з такої підстави.

Керівник апарату суду                      О.В. Бабенко