Каланчацький районний суд Херсонської області

11 червня 2018, 16:55

Інформація про результати опрацьованих даних за 2017-2018 роки щодо якості складання матеріалів справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те посадовими особами.

Правильне оформлення протоколу у справі про адміністративне правопорушення має велике значення для повного і об’єктивного розгляду адміністративної справи і винесення законного рішення, обґрунтованості притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Порушення, допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, призводять до залишення таких протоколів без розгляду уповноваженими особами, які виносять постанови у справі, до повернення матеріалів на доопрацювання або до закриття адміністративної справи. Це, у свою чергу, впливає на сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 38 КУпАП, і, як наслідок, до безкарності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В основному більшість протоколів відповідають зазначеним вимогам, однак трапляються і протилежні випадки.

Основними недоліками, які трапляються при розгляді адміністративних матеріалів є :

Не вірно зазначені адресні дані особи. Поштові відправлення повертаються з відміткою про те, що особа за вказаною адресою не проживає. Відповідно, в цих випадках дотриматися вимог ст. 268 КУпАП, яка передбачає розгляд справи про адміністративне правопорушення в присутності особи неможливо. А оскільки, відсутність правопорушника не дає можливості встановити наявність чи відсутність вчинення адміністративного правопорушення, протоколи повертаються для належного оформлення. Їх начебто дооформлюють і повторно направляють, але строки притягнення до адміністративної відповідальності вже скінчилися, і це, як правило, відбувається майже по всіх матеріалах, що були повторно направлені. Так, по справі № 657/970/17 11 травня 2017 від Скадовського територіального відділу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Херсонській області до суду надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, яке було вчинено 12 квітня 2017 року. Правопорушнику неодноразово направлялися повістки, однак за повідомленнями Укрпошти особа за вказаною адресою не проживає. Суддя 16 червня 2017 ухвалила рішення про повернення зазначених матеріалів для встановлення фактичного місця проживання. 24 липня 2017 року зазначені матеріали повторно надійшли до суду, однак уже на момент повторного надходження строки притягнення до адміністративної відповідальності вже скінчилися, відповідно питання про винність особи вже не стояло.

По справі 657/1976/17 працівники Державної прикордонної служби взагалі вирішили, що достатньо вказати в графі місце проживання м. Київ, незрозуміло яку вулицю і номер квартири, а по справі № 657/1706/17 взагалі вулиця не вказана.

Наявність виправлень та закреслень. Відповідно до п. 3.3. Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України № 898 від 18.09.2013 не допускається заповнення протоколу олівцем та закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після підписання протоколу особою, стосовно якої він складений. Здійснені в протоколі виправлення в обов’язковому порядку засвідчуються підписом особи, стосовно якої його складено. Однак, по справі № 657/3129/17 в протоколі наявні і закреслення і виправлення, які зроблені сержантом Ткаченко С.Ю., який складав протокол.

Не надання доказів, які зазначені в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не являється рішенням суб’єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав та обов’язків особи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні статті 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол лише встановлює виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав та обов’язків. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, розглядається в порядку визначеному КУаП. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і протоколу, здійснюється під час розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності. І в цьому випадку, судді Каланчацького районного суду не рідко стикаються з відсутністю матеріалів, які в якості доказів зазначаються в протоколі. Так, по справі № 657/408/17 в протоколі, що був складений працівниками Каланчацького відділення Новокаховського відділу поліції додатком значиться відео з реєстратора, якого додано не було. Та наданий пізніше запис вже викликав запитання не до правопорушника, а до працівників правоохоронних органів, оскільки на ньому крім того, що зйомка відбувалася в темну пори добу нічого не видно. Свідки, які були записані в протоколі взагалі повідомили, що вони підписали пустий бланк. По справі № 657/335/17 працівники того ж відділення записали свідків, які за вказаною адресою не зареєстровані та не проживають. По справі № 657/1974/17, працівник ДПС в протоколі вказали, що особа перетинала кордон по паспорту громадянина України з вказівкою на серію та номер, однак до матеріалів справи було додано копію свідоцтва про народження, якість виготовлення якого взагалі не дає можливості встановити кому воно належить. По справі № 657/947/17 прикордонники склали протокол відносно гр. Павловської, а пояснення долучили гр. Кладченка.

Неправильна кваліфікація порушення. Неправильна кваліфікація порушення зумовлює складення протоколу за неналежне порушення і, відповідно, відсутність протоколу за вчинене правопорушення. Звичайно, в таких випадках провадження закривається з підстави відсутності події та складу правопорушення. Найбільш проблемним в цьому напрямку залишається розгляд справ за ч. 164 КУпАП. Деякі матеріали справ не містять жодних доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності правопорушника, отримання від такої діяльності прибутку, тобто докази провадження порушником господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Факт одноразового здійснення перевезення пасажирів за плату не може кваліфікуватись як заняття господарською діяльністю, а вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення суд не вправі.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь. Крім того, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Так, по справі № 657/2381/17 згідно протоколу, складеному працівниками Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, гр. Ч. здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання та без ліцензії на даний вид діяльності. Однак, при складанні протоколу були допущені численні порушення, зокрема:

відсутні пояснення свідків;
відсутнє посилання на норму спеціального закону, який регламентує ту чи іншу діяльність, яка потребує ліцензування або державну реєстрацію суб’єкта господарювання;
в описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено, яка спеціальна норма була порушена;
не вказано кому порушник надавав такі послуги, а також чи існувала регулярність надання таких послуг. В матеріалах справи відсутні докази про те, що порушник отримав прибуток за надання послуг по перевезенню пасажирів, що також не відображено і в протоколі про адміністративне правопорушення.
Не надання доказів, які б підтверджували кваліфікацію правопорушення. По справі № 657/1520/17 особа обвинувачувалася у вчиненні адміністративного правопорушення з кваліфікуючою ознакою повторність. Однак, в матеріалах справи відсутні докази притягнення правопорушника протягом року до адміністративної відповідальності.

Ще одне питання, яке стосується протоколів - це недотримання вимог щодо підвідомчості справ. Так, по справі № 657/96/18 місцем вчинення правопорушення є смт Чаплинка, а відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Однак, працівники Генічеського відділу поліції скерували протокол до суду за місцем проживання особи. Аналогічної помилки допустилися і працівники Каланчацького ВП, скеровуючи протоколи до нашого суду про правопорушення вчиненні в м. Миколаєві. По справі № 657/2578/17 (додаток 12) працівники Каланчацького ВП направили до суду матеріали про вчинення правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП, яке відповідно до ст. 218 КУпАП розглядається адміністративними комісіями.

Окреме питання, яке потребує уваги - заповнення усіх реквізитів протоколу розбірливим почерком державною мовою. Трапляються випадки, коли протокол можна прочитати тільки за допомогою лупи, інші схожі на сторінки медичної карти, в якій записи лікаря може прочитати тільки інший лікар. І у зв’язку з цим, керівникам органів, які уповноважені складати протоколи необхідно контролювати цю ділянку роботи та приділяти більшу увагу якості складання протоколів своїми працівниками.

Звичайно, органи судової влади не мають жодного права вказувати іншим державним органам, як їм організовувати свою внутрішню роботу, та на сьогоднішній день всі вищевказані недоліки призводять до марного витрачання часу, матеріальних та людських ресурсів та зводять нанівець принцип невідворотності адміністративної відповідальності. Адже, неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок в першу чергу залежить більшою мірою від налагодженості роботи правоохоронних органів, від професіоналізму працівників, уповноважених притягати до відповідальності і застосовувати санкції. Адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди. Безкарність правопорушника заохочує їх на вчинення нових проступків і подає негативний приклад іншим нестійким особам.

Заступник керівника апарату

Каланчацького районного суду О.В. Звягіна