За ст.2 Закону України «Про відпустки» право на відпустку забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати.
У період відпустки працівник звільняється від виконання роботи, обумовленої трудовим договором і повинен стати до виконання своїх посадових обов’язків після її закінчення в передбачений наказом строк.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів починаючи з дня пологів.
Статтею 25 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» також передбачено, що за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованій особі надається допомога по вагітності та пологах у вигляді матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Таким чином, виданий листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами є підставою для оформлення жінці оплачуваної відпустки. Тривалість такої відпустки обчислюється сумарно і становить не менш як 126 календарних днів починаючи з дати, визначеної лікарем у медичному висновку.
При цьому чинним законодавством не передбачено підстав для залучення працівника до виконання своїх посадових обов’язків у період його тимчасової непрацездатності (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами).
Газета «Праця і зарплата» №28 (1088) від 25 липня 2018 року.
_03_03.png)
