За частиною 3 ст.40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КЗпП умови розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу визначені ст.. 40 і 41 КЗпП.
Отже, під час тимчасової непрацездатності та в період перебування у відпустці працівник не може бути звільнений тільки на підставах, передбачених ст.. 40 і 41 КЗпП, крім припинення трудового договору на підставі п.5 ст.40 КЗпП (не з’явлення на роботу впродовж більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустку у зв’язку з вагітністю і пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) за певного захворювання).
За статтею 121 КЗпП за відрядженими працівниками зберігаються впродовж усього часу відрядження місце роботи (посада). Таким чином, припинення трудового договору під час відрядження законодавством про працю не передбачене.
Газета «Праця і зарплата» №30 (1090) від 08.08.2018 року.
_03_03.png)
