Кримінальним процесуальним кодексом передбачене обов’язкове скасування рішень у зв’язку з відсутністю технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження, з призначенням нового розгляду.
Якщо випадки відсутності технічного носія інформації трапляються не так часто, то його пошкодження або наявність неякісного записує досить поширеним явищем.
При цьому апеляційні суди скасовують рішення не лише через відсутність технічного носія. А й у випадку неякісного запису на ньому.
Загалом практика апеляційних судів із цього питання доволі різноманітна. Так, деякі з них у разі виявлення неякісного запису витребують у суді першої інстанції резервну копію і тільки у випадку ненадання або неналежної якості скасовують рішення. Інші роблять це без витребування такої копії.
Мають місце випадки, коли суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання щодо скасування рішення з підстав часткової відсутності запису або його неналежної якості, оцінює таку обставину як відсутність важливої інформації. Якщо носій містить усю необхідну для розгляду інформацію, однак на ньому немає певного фрагмента, який не впливає на з»ясуванння істотних обставин, рішення не скасовується. Проте деякі суди скасовують рішення і без урахування зазначених обставин, з огляду на сам факт відсутності інформації на носії.
Як вважає ВСС, випадків скасування вироків через неналежну якість запису, пошкодження носія можна уникнути, якщо місцеві суди перед кожним засіданням перевірятимуть стан апаратури, якість запису на технічному носії та повноту фіксації перед направленням справи до апеляційної інстанції. Практика свідчить, що така рекомендація не привела до покращення якості фіксування.
Один із варіантів запропоновано в законопроекті «Про внесення змін до ст..108 КПК України (щодо забезпечення належного фіксування показань)». Він передбачає фіксування показань обвинувачених, потерпілих, свідків, пояснень експертів та спеціалістів, отриманих під час розгляду справи, в окремому протоколі, який є додатком до журналу судового засідання.
Але варто відзначити, що вказані зміни проблему не вирішать. Адже під час апеляційного перегляду мають значення не тільки показання (пояснення) учасників провадження, але й інші докази, дослідження яких також фіксується.
Крім того, наявність окремих протоколів зі свідченнями учасників провадження згідно з вимогами чинного КПК не виключає необхідність їх безпосереднього допиту під час нового судового розгляду. Та й письмове фіксування показань часто не забезпечує повноти, а іноді й об’єктивності такого фіксування. І цю проблему не завжди можна розв’язати, наприклад шляхом надання зауважень до протоколу.
Зараз адвокат як учасник кримінального провадження (захисник, представник потерпілого, тощо) має право ознайомитися безпосередньо в суді з технічним записом та отримати або його копію або роздруківку. Крім того у КПК передбачено право захисника подати зауваження до технічного запису.
Проте вказані процесуальні засоби не вирішують проблеми відсутності або наявності неякісного технічного запису. Ні копія, ні роздруківка, отримані учасником провадження, не замінять робочої (архівної) копії фонограми, не досліджуватимуться і не братимуться до уваги судом. Подання та розгляд зауважень також її не розв’яжуть. Усі ці питання потребують законодавчого врегулювання.
Газета «Закон і Бізнес»№40 (1390) 6-12 жовтня 2018 року.
_03_03.png)
