за ч.2 ст.21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці через укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо іншого не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Отже, працівник крім наявного основного трудового договору, може додатково укладати трудові договори (угоди ) за сумісництвом.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ, організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина у вільний від основної роботи час.
Під час прийняття на роботу працівника-сумісника, оформлюючи з таким працівником трудові відносини, власник або уповноважений ним орган та працівник насамперед повинні визначити режим роботи за сумісництвом та порядок оплати праці за роботу за сумісництвом.
На сумісника поширюються всі права, гарантії та обов»язки, передбачені чинним законодавством, колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
За сумісництвом можна працювати на одному або більше підприємствах, в установах, організаціях і за бажанням, мати в кожному місці роботи відповідний запис у трудовій книжці.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Трудовий договір з працівником-сумісником може бути оформлений наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу із зазначенням посади.
У разі прийняття на таку роботу окремий трудовий договір укладається на кожному підприємстві, в установі, організації.
Відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за сумісництвом покладається на власника або уповноважений ним орган, що приймає на роботу працівника за сумісництвом.
Трудова книжка працівника знаходиться на підприємстві, в установі, організації за його основним місцем роботи і подання її в разі прийняття на роботу за сумісництвом є неможливим.
Тобто, в разі працевлаштування за сумісництвом, пред»являти трудову книжку не потрібно.
Якщо до трудової книжки працівника не було внесено запис про прийняття на роботу за сумісництвом, то під час звільнення працівника з такої роботи відповідний запис вносити не потрібно.
Газета «Праця і зарплата» №40 (1100) 31 жовтня 2018 року.
_03_03.png)
