Відповідно до Закону України від 06 грудня 2017 року, з 11 січня 2019 року вступають в силу зміни до Кримінального Кодексу України.
Кодекс доповнено розділом XIII -1 – ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ: стаття 91-1 передбачає обмежувальні заходи до осіб, які вчинили домашнє насильство в сім»ї.
Зазначена стаття захищає інтереси потерпілого від злочину, пов»язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов»язаного з позбавленням волі. Одночасно, суд може застосовувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до яких на засудженого можуть бути покладені такі обов»язки:
- заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
- обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв»язку з роботою, навчанням, лікуванням, ч из інших причин;
- заборона листування, телефонних перегоровір з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв»язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
- направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Перелічені заходи застосовуються до соби, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку, на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Розділ ІІ кримінального кодексу України – ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ»Я ОСОБИ- також доповнився новою статтею -126-1, яка передбачає покарання за домашнє насильство, а сааме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває чи перебував у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров»я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Зазначені дії караються громадськими роботами на строк від ста п»ятидесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п»яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Керівник апарату суду О.В. Бабенко
_03_03.png)
