У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
Судової практики щодо кількості заяв щодо відводів та самовідводів
в кримінальних (провадженнях/справах) та цивільних справах, а також щодо кількості повернутих обвинувальних актів
Практика суду щодо повернення обвинувальних актів.
За перше півріччя 2016 року до органів прокуратури було повернуто три обвинувальні акти. З них, два - для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України, інший обвинувальний акт - для належного оформлення.
Так, 04 листопада 2015 року до суду надійшов обвинувальний акт відносно гр. В., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. У підготовчому судовому засіданні потерпіла гр. Я. пояснила суду, що зміст угоди про примирення їй не зрозумілий, зі змістом вона не ознайомлена, підпис ставила, але з обвинуваченим вона не примирилася. Дану угоду в судовому засіданні не підтримала та проста її не затверджувати. За таких умов, керуючись статтею 474 КПК України, суд у затвердженні угоди про примирення відмовив та повернув кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Аналогічне рішення було ухвалено і по кримінальному провадженню, що надійшло 16 лютого 2016 року відносно гр. В., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст. 291 КПК
України).
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо .
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, а як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.
11 січня 2016 року апеляційним судом Херсонської області до Каланчацького районного суду було направлено кримінальне провадження відносно гр. Д., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України для нового судового розгляду.
В судовому засіданні було встановлено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки в ньому був відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Натомість, в акті було продубльовано повідомлення про підозру, що в свою чергу є неприпустимим.
Враховуючи це, суд 22 лютого 2016 року постановив повернути обвинувальний акт прокурору, для належного оформлення.
Практика суду щодо розгляду заяв щодо відводів та самовідводів
Одним із важливих засобів гарантування захисту суду від впливу різних зовнішніх факторів забезпечення законності та обґрунтованості судових рішень є інститут відводу (самовідводу).
За перше півріччя 2016 року в ході судового розгляду було заявлено дві заяви про відвід судді (1 - в цивільній справі, 1 - по кримінальному
провадженню) та дві заяви по кримінальному провадженню про самовідвід судді. З них, три - задоволено, одна ще розглядається.
В цивільній справі про визнання договору оренди землі поновленим представник позивача заявив відвід судді, мотивуючи недовірою до суду через упередженість дій. З метою уникнення звинувачення судді в неупередженості та зацікавленості у розгляді справи, а також відміни судового рішення, заяву було задоволено. Справу передано для повторного автоматизованого розподілу між суддями.
29 квітня 2016 року до Каланчацького районного суду був направлении обвинувальний акту кримінальному провадженні відносно гр. Л.
30 травня 2016 року до суду надійшла заява про відвід судді від прокурора, оскільки суддею на стадії досудового розслідування надавався дозвіл на проведення обшуку домоволодіння.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявления відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.З ст. 33 КПК України. Але, через відсутність інших діючих суддів в Каланчацькому районному суді, провадження по розгляду заяви про відвід було направлено для вирішення до іншого суду.
20 січня 2016 року суддею Ковальчук О.В. було задоволено заяву про самовідвід в кримінальному провадженні. Підставою для цього стало наступне. 27 листопада 2014 року суддею Ковальчук О.В. постановлено обвинувальний вирок у кримінальному провадженні відносно гр. А. та гр. С., який ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 08 травня 2015 року був скасований та призначено новий судовий розгляд вказаного кримінального провадження. В подальшому цей обвинувальний акт було повернуто прокурору Каланчацького району для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, обвинувальний акт було направлено до Каланчацького районного суду та передано вказаній судді для розгляду.
Однак, нею було заявлено самовідвід по даному провадженню, оскільки відповідно до ч.2 ст.76 КПК України, суддя не має права розглядати по суті вказаний обвинувальний акт.
25 січня 2016 року по кримінальному провадженню відносно гр. Ц. та гр. Ч. за ч. 2 ст. 185 КК України суддею Ковальчук О.В. було заявлено про самовідвід так як нею під час досудового розслідування були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 76 КПК України, вислухавши думку прокурора, захисника та представника потерпілого, які не заперечували проти задоволення заяви, суд прийшов до висновку, що заява про самовідвід є обгрунтованою і підлягає задоволенню.
Підсумовуючи здійснений аналіз судової практики, можна зробити висновок, що судді Каланчацького районного суду в повній мірі дотримуються вимог процесуального законодавства при поверненні обвинувальних актів та розгляду заяв щодо відводів та самовідводів.
Г олова
Каланчацького районного суду О.В. Ковальчук
_03_03.png)
