flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Узагальнення судової практики розгляду суддею Каланчацького районного суду Ковальчук О.В. кримінальних проваджень щодо неповнолітніх в 2016 році

18 травня 2017, 13:36

Узагальнення судової практики розгляду суддею  

Каланчацького районного суду Ковальчук О.В. кримінальних проваджень щодо неповнолітніх в 2016 році

 

При здійсненні кримінального провадження щодо неповнолітніх суди зобов'язані забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією УкраїниКриміналь-ним кодексом України (КК), Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК), міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 рокуМінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29 листопада 1985 року ("Пекінські правила"), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини, запроваджуючи їх положення у вітчизняну правозастосовну практику.

Кримінальне провадження щодо неповнолітніх здійснюється у загальному порядку з урахуванням особливостей, передбачених главою 38 КПК, та із дотриманням принципу забезпечення реалізації неповнолітніми особами права користуватися додатковими гарантіями, встановленими вітчизняним законом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо норми КПК суперечать такому міжнародному договору, застосуванню підлягають згідно із ч. 4 ст. 9 КПК положення відповідного договору.

Судове провадження стосовно неповнолітньої особи та щодо декількох осіб, одна з яких є неповнолітньою, здійснюється згідно з ч. 10 ст. 31 КПК виключно суддями, уповноваженими зборами суддів відповідних судів у порядку                ст. 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. В Каланчацькому районному суді в 2016 році з чотирьох суддів по штату повноваження зі здійснення правосуддя мала тільки суддя Ковальчук О.В., відповідно всі справи, в тому числі і щодо неповнолітніх, розглядала звичайно вона.

 

В 2016 році  в провадженні суду перебувало 7 кримінальних проваджень відносно 8 неповнолітніх осіб, з них - 2 провадження вже знаходилися на розгляді на початок 2016 року, а інші 5 надійшли протягом звітного періоду. З обвинувальним актом до суду надійшло 4 провадження, інші – з угодою про примирення.

За результатами розгляду відносно 4 осіб  ухвалено обвинувальний вирок,      3 осіб виправдано, відносно  гр. Ю. кримінальне провадження № 657/96/16-к на сьогоднішній день не закінчено, оскільки підозрюваний переховувався від суду і двічі був оголошений в розшук.

 

Підставою для виправдання осіб стало, зокрема:

 

по справі № 657/108/16-к – сторона обвинувачення не навела та не надала підтвердження  суду про те, що  документи про вартість голубів, які начебто були викрадені, доводять наявність  вини обвинувачених, їх  причетність до події, та взагалі не містили в собі ні інформаційної, ні доказової бази. Крім того, в протоколі огляду місця події зазначили, що двері в оглянутому приміщенні були відчиненні та не пошкодженні, а згідно обвинувального акту та пред’явленого обвинувачення особам Г. та М. встановлено, що крадіжку було вчинено шляхом пошкодження вхідних дверей, що суперечить одне одному.

Також, в порушення вимог ст. ст. 233, 234, 237 КПК України, огляд від 13.08.2013 року проведено без дозволу суду. Положеннями ст. 234 ч. 2 КПК України встановлено, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Наявність згоди власника володіння, згідно ст. 233 КПК України не звільняє прокурора, слідчого від обов`язку звернутися з клопотанням про проведення обшуку чи огляду володіння до слідчого судді. Прокурором ухвалу слідчого судді надано під час судового розгляду справи надано не було. Крім того, навіть згоди власника на огляд господарського приміщення надано також не було. Тобто, проведена процесуальна дія від 13.08.2013 року є недопустимим доказом, оскільки він отримаий в порушення вимог КПК України, а саме внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України).

Крім того, із пред’явлених доказів стороною обвинувачення під час судового засідання було встановлено, лише п. 1 ч.1 ст. 91 КПК України, а саме подія кримінального правопорушення (час, місце та спосіб), інші обставини, що підлягають доказуванню не встановлено та суду не надано.

 

по справі № 657/1636/14-к  - аналогічно були використані недопустимі докази,  крім того :

  • свідчення гр. Д. викликали сумнів, оскільки останній перебував на «Д» обліку у лікаря психіатра з діагнозом: розумова відсталість, ст. дебільність, що підтверджувалося довідкою Каланчацької ЦРЛ від 25.08.2015 року № 01-08/707;
  • порушено правила складання протоколу слідчої дії;
  • висновок експерта № 3871 від 12.12.2014 року містив в собі дані стосовно того, що на поверхнях калькулятора та блокнота, вилучених під час огляду місця події 09.12.2014 року будь-яких слідів папілярних узорів не виявлено. Стороною обвинувачення не було наведено та не надано підтвердження суду про те, що даний доказ доводив наявність  вини обвинуваченого, його  причетність до події, та взагалі не містив в собі ні інформаційної, ні доказової бази;
  • відповідно до протоколу огляду місця події від 26.12.2014 року було виявлено акумуляторну батарею марки BOSH в купі сміття на яку вказав гр. К однак, на думку суду, даний доказ не міг бути визнаний допустимим та належним доказом, оскільки дана слідча дія була проведена за участі неповнолітнього К. та стала підставою для пред’явлення йому підозри у вчиненні даного злочину, однак була проведена без захисника, чим  було порушено право особи на захист, яке не могло бути усунуте в подальшому.          Відповідно до ст. 52 ч. 2 п. 1 КПК України участь захисника є обов’язковою, з моменту встановлення факту, що особа є неповнолітньою;
  • покази свідків суд сприйняв критично, оскільки з пояснень свідка Є. вбачалося, що він також міг бути причетним до вчинення даного злочину, тому не зрозуміло чому органами досудового слідства зазначена особа не була перевірена по даному факту;
  • протоколом огляду місця події від 13.01.2015 року встановлено, що проведено огляд товарів, видані добровільно Є., які вони разом з К. викрали в кафе «Фламінго». Даний доказ викликав сумніви, оскільки понятим в порушення ч. 7 ст. 223 КПК України, зазначена Б., яка є свідком по даній справі та є донькою потерпілої.

         Що стосується осіб, що були визнані винними в інкримінованих їм злочинах, то до двох осіб було застосовано покарання у виді 80 годин громадських робіт, ще до двох – позбавлення волі і на підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

 

Найбільш розповсюдженим вчинюваним неповнолітніми злочином є крадіжка, а одну особу крім крадіжки було звинувачено ще й  у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

 

 Як правило, злочини скоювалися одноособово, однак в справі № 657/108/16-к в якості обвинуваченого було притягнуто двох неповнолітніх осіб, а по справі     № 657/58/16-к суд порахував за необхідне дії гр. М. кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб,  поєднане з проникненням в інше приміщення. Однак, провадження відносно гр. М. було виділено в окреме, оскільки інший підозрюваний постійно не з’являвся до суду.

 

Більшість неповнолітніх на момент вчинення злочину не мали судимості, але деякі вже притягувалися до кримінальної відповідальності. Так, по справі             № 657/1636/14-к гр. К. 09 вересня 1998 року народження був раніше судимий вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 3 липня 2014 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік; вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 9 грудня 2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.

 

Злочини особами, що не досягли повноліття, були вчинені в стані що виключає алкогольне або наркотичне сп’яніння. Всі обвинувачені чоловічої статті на момент вчинення злочину навчалися або у місцевій вечірній школі або у Цюрупинському професійному ліцеї та перебували у віці від 15 до 17 років, а саме:

 

- 15 років – 2 особи, крим.пр-ня №№ 657/2372/15-к, 657/58/16-к;

- 16 років – 3 особи,  крим.пр-ня  №№ 657/670/16-к, 657/1636/14-к, 657/108/16;

- 17 років – 2 особи, крим.пр-ня №№ 657/573/15-к, 657/96/16-к.

 

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирався відносно двох обвинувачених по справі № 657/1636/14-к та № 657/96/16-к, при чому по останній строк тримання під вартою продовжувався чотири рази, а при черговому розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою суддею було ухвалено рішення про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

 

         При розгляді кримінальних проваджень щодо неповнолітніх в судовому засіданні обов’язково був присутній захисник неповнолітнього, крім нього приймали участь законні представники, спеціалісти служби у справах дітей Каланчацької районної державної адміністрації, а в деяких випадках і представники кримінальної міліції.

 

Помічник судді                                                                    Ж.О. Мєшкова

18.05.2017