ЗАТВЕРДЖЕНО
протоколом зборів трудового
колективу Каланчацького районного
суду Херсонської області
№ 6 від 13 вересня 2013 р.
П Р А В И Л А
внутрішнього трудового розпорядку для працівників
Каланчацького районного суду Херсонської області
I. Загальні положення
1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Каланчацького районного суду Херсонської області (далі - Правила) розроблені відповідно до статті 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України „Про державну службу” та інших нормативно-правових актів.
1.2. Правила запроваджуються з метою вдосконалення організації праці, зміцнення трудової та виконавської дисципліни, забезпечення раціонального використання робочого часу, високої ефективності та якості роботи працівників.
1.3. Правила є обов’язковими для всіх працівників Каланчацького районного суду.
1.4. Правила затверджуються та змінюються зборами трудового колективу Каланчацького районного суду Херсонської області .
1.5. Правила доводяться до відома працівників апарату суду під розписку .
II. Порядок прийняття, переведення та звільнення працівників
2.1. Призначення на посади та звільнення з посад державних службовців Каланчацького районного суду здійснюється відповідно до Закону України „Про державну службу” та Кодексу законів про працю України.
2.1.1. Призначення на посади державних службовців, передбачених ст. 25 Закону України „Про державну службу”, проводиться на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.
2.1.2. Конкурс проводиться відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169 „Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців”, Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого наказом Головного управління державної служби України від 08.07.2011р. № 164.
2.1.3. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за 30 днів до проведення конкурсу.
В оголошенні про проведення конкурсу мають міститися такі відомості:
· найменування державного органу із зазначенням його адреси та номерів телефонів;
· назви вакантних посад із зазначенням, що додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається відділом кадрової роботи;
· основні вимоги до кандидатів, визначені державним органом згідно з типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад державних службовців;
· термін прийняття документів (протягом 30 календарних днів з дня оголошення про проведення конкурсу).
В оголошенні може міститися додаткова інформація, що не суперечить законодавству про державну службу.
2.1.4. Кандидати, які бажають взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, подають документи згідно переліку встановленому чинним законодавством.
2.1.5. Кандидати ознайомлюються під розписку із обмеженнями щодо прийняття на державну службу та обмеженнями, пов’язаними із проходженнями державної служби, визначеними ст. 16 Закону України „Про державну службу”.
2.1.6. Державні службовці, які працюють в суді і бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.
2.1.7. Після успішного проходження конкурсу кандидат подає заяву про призначення на посаду; трудову книжку, оформлену в установленому порядку; військовий квиток (для військовозобов’язаних); довідку про присвоєння ідентифікаційного коду.
Стосовно осіб, які успішно пройшли конкурс на зайняття посади державного службовця, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції».
2.1.8. Державні службовці ознайомлюються із Правилами поведінки працівника суду під розписку, яка засвідчується його власноручним підписом і зберігається в особовій справі.
2.1.9. Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.
2.1.10. Про призначення на посаду видається наказ в порядку, передбаченому чинним законодавством, з яким працівник ознайомлюється під розписку. В наказі зазначається найменування посади відповідно до Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців та штатного розпису, умови оплати праці та інші істотні умови трудового договору.
2.1.11. Громадяни України, які вперше зараховані на державну службу, приймають Присягу відповідно до ст. 17 Закону України „Про державну службу”.
2.2. Відповідно до ст.ст. 26-28 КЗпП України, ст. 18 Закону України „Про державну службу”, з метою перевірки відповідності працівника роботі, що йому доручається, при прийнятті на державну службу може встановлюватись за згодою працівника випробування строком до шести місяців. Про встановлення випробування зазначається у наказі про призначення на посаду.
2.2.1. Після закінчення строку випробування видається наказ про те, що працівник успішно витримав випробування та про присвоєння рангу (за необхідності) або наказ про звільнення працівника як такого, що не витримав випробування, відповідно до ст. 28 КЗпП України. Трудовий договір з працівником, який витримав випробування, може бути припинений лише на загальних підставах.
2.3. Ранги державним службовцям присвоюються відповідно до ст.ст. 25 та 26 Закону України „Про державну службу” та Положення про ранги державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 р. № 658.
2.4. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.1994р. № 423 „Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України „Про державну службу” прийняття на посади державних службовців суду може здійснюватись без конкурсного відбору у випадках просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування.
2.5. Відповідно до „Положення про порядок стажування у державних органах”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.1994р. № 804, з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, в Каланчацькому районному суді може проводитися їх стажування терміном до двох місяців.
2.5.1. Особа (не державний службовець), яка після успішного проведення стажування, виявила бажання працювати в суді, проходить конкурс. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.
2.5.2. За рішенням керівника за результатами стажування державний службовець може бути переведений на вищу посаду без конкурсного відбору.
2.6. Відповідно до Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 199, з метою заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі, створюється кадровий резерв для державної служби.
2.6.1. Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він має переважне право на її заміщення при проведенні конкурсу. За рішенням керівника, просування по службі державного службовця, зарахованого до кадрового резерву, може здійснюватись поза конкурсом.
2.7. Крім загальних підстав, передбачених КЗпП України (ст. ст. 36-41 КЗпП України), державна служба припиняється на підставах, встановлених ст. 30 Закону України „Про державну службу”.
Зокрема, стаття 30 Закону України „Про державну службу” встановлює підстави припинення державної служби:
1) порушення умов реалізації права на державну службу (ст. 4 Закону);
2) недотримання вимог, пов’язаних з проходженням державної служби, передбачених статтею 16 Закону;
3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (ст. 23 Закону);
4) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 Закону);
5) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;
6) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.
2.7.1. Звільнення з підстав, передбачених ст. 30 Закону України „Про державну службу”, проводиться без згоди первинної профспілкової організації.
2.8. Державні службовці можуть бути відсторонені від виконання повноважень за посадою. Тривалість такого відсторонення не може перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться відповідно до порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000р. № 950.
2.9. Інші працівники суду (службовці та робітники) реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору відповідно до вимог ст.ст.21-25 КЗпП України.
2.9.1. Під час укладення трудового договору вони зобов’язані подати:
а) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
б) трудову книжку, оформлену в установленому порядку;
в) диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
г) довідку про присвоєння ідентифікаційного коду.
2.9.2. Забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством.
2.10. Для працівників може бути встановлено випробувальний термін: для службовців - до трьох місяців, для робітників – один місяць.
2.11. Прийом на роботу працівників оформляється шляхом видання наказу, який оголошується працівнику під розписку. Умова про випробування зазначається в наказі.
2.12. Припинення дії трудового договору може мати місце тільки з підстав, передбачених КЗпП України.
2.12.1. Припинення трудового договору оформлюється наказом суду.
2.13. На працівників суду (службовців та інших працівників) заповнюються особові картки форми П-2, затвердженої наказом Держкомстату України від 25.12.2009р. № 495/656 та заводяться особові справи.
2.14. При прийнятті працівника на роботу чи при переведенні його в установленому порядку на іншу посаду, керівник зобов’язаний:
а) ознайомити працівника з його посадовою інструкцією чи функціональними обов’язками (під розписку), а також з умовами та оплатою його праці;
б) ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку;
в) визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи літературою, матеріалами;
г) проінструктувати працівника з техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил охорони праці тощо.
2.15. В трудовій книжці працівника, який відпрацював понад п’ять днів, робиться відповідний запис про прийняття на роботу або призначення на посаду державного службовця із зазначенням підстави призначення (за конкурсом, з кадрового резерву, за стажуванням або в порядку переведення).
2.16. Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у працівника, відповідального за ведення кадрової роботи. На вказаного працівника покладається відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.
2.16.1. Ведення трудових книжок здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.
2.17. Перед розірванням трудового договору працівник зобов’язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути або передати всі службові документи та літературу іншій особі, визначеній керівником.
2.18. У день звільнення керівник зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення ( на його вимогу видати також копію наказу про звільнення) та провести з ним остаточний розрахунок.
2.19. Працівник зобов’язаний розписатися про отримання трудової книжки в особовій картці та книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. Днем звільнення вважається останній день роботи.
III. Основні права та обов’язки працівників
3.1. Основні права та обов’язки працівників гарантовані Конституцією України та чинним законодавством України, зокрема КЗпП України.
3.1.1. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівник зобов’язаний:
· виконувати роботу, обумовлену трудовим договором;
· дотримуватись установленого режиму роботи, робочий час використовувати для продуктивної праці, вживати заходів до усунення причин, що перешкоджають нормальному виконанню роботи;
· дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку;
· дотримуватись трудової дисципліни, правил охорони праці, техніки безпеки, тощо;
· утримувати своє робоче місце у порядку;
· бережно ставитись до державного майна; економно та раціонально використовувати кошти та матеріальні ресурси, електроенергію, додержуватись установленого порядку зберігання матеріальних цінностей та документів;
· утримуватись від дій, що заважають працювати іншим працівникам виконувати їх трудові обов’язки;
· дотримуватись правил ділового етикету.
3.1.2. Працівник має право:
а) користуватись правами та свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;
б) на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
в) вимагати від керівництва своєчасного забезпечення роботою згідно з професією та кваліфікацією і у відповідності до укладеного трудового договору;
г) на належні, безпечні та здорові умови праці;
ґ) на заробітну плату, не нижчу від визначеної законодавством;
д) на своєчасне одержання винагороди за працю;
е) оскаржувати неправомірні дії посадових осіб, які дають йому завдання, що їх він не в змозі виконати через не створення умов для виконання, або на роботу, що не відповідає його професії та кваліфікації, або покладають на нього обов’язки, не передбачені трудовим договором;
є) оскаржити дисциплінарне стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством;
ж) звертатися до керівництва з пропозиціями щодо поліпшення організації праці;
3.1.3. Кожному працівникові гарантується право знати свої права та обов’язки.
3.1.4. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов’язки працівників, доводяться до їх відома в установленому порядку.
3.2. Основні права та обов’язки державних службовців визначено розділом ІІІ „Правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату” Закону України „Про державну службу”.
3.2.1. Основні обов’язки державних службовців визначені ст. 10 Закону України „Про державну службу”:
а) додержання Конституції України та інших актів законодавства України;
б) забезпечення ефективної роботи та виконання завдань.
в) недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;
г) безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне та точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
ґ) збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню;
д) постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;
е) сумлінне ставлення до виконання своїх службових обов’язків, ініціатива та творчість в роботі.
3.2.2. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно у письмовій формі доповісти про це службовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.
3.2.3. Основні права державних службовців визначені статтею 11 Закону „Про державну службу”.
3.2.4. Державні службовці мають право:
а) брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;
б) одержувати від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;
в) вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;
г) на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду і стажу роботи;
ґ) безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;
д) на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;
е) вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень та підозри;
є) на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;
ж) захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
3.3. Конкретні обов’язки та права державних службовців є індивідуальними і визначаються на основі типових професійно-кваліфікаційних характеристик та відображаються в посадових інструкціях державних службовців, які розробляються керівником апарату суду та погоджуються з головою суду.
IV. Основні обов’язки та права керівництва Каланчацького районного суду
4.1. Керівництво Каланчацького районного суду зобов’язане:
1) під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;
2) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;
3) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;
4) забезпечити здорові та безпечні умови праці;
5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;
7) постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;
8) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;
9) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.
4.2. Керівництво Каланчацького районного суду має право:
а) вимагати від працівників суду дотримання вимог чинного законодавства про працю, Закону України „Про державну службу” та положень цих Правил і вживати необхідних заходів щодо притягнення порушників трудової дисципліни до відповідальності;
б) вживати відповідних заходів для морального та матеріального заохочення за сумлінне дотримання вимог цих Правил та виконання своїх посадових інструкцій.
V. Робочий час і його використання
5.1. Робочий час – це встановлений законодавством відрізок часу, протягом якого працівник, відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої посадові обов’язки.
5.2. Для працівників Каланчацького районного суду відповідно до статті 52 КЗпП України встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями – суботою та неділею. Відповідно до статті 50 КЗпП України тривалість робочого часу працівників управління становить 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством).
5.2.1. У випадках, передбачених статтею 56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.
5.3. Для працівників суду встановлюється такий розпорядок роботи:
Понеділок, вівторок, середа, четвер – з 8год 00 хв до 17год 00хв
П’ятниця - з 8год 00 хв до 16год 00хв
Обідня перерва – 12 год. 00 хв. – 12 год. 45 хв.
Субота та неділя – вихідні.
5.4. Напередодні святкових і неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість робочого дня, відповідно до статті 53 КЗпП України, скорочується на одну годину. Ця норма поширюється на випадки перенесення в установленому порядку передсвяткового дня на інший день тижня з метою об’єднання днів відпочинку.
5.5. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом керівника.
Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до статей 72 та 107 КЗпП України. За бажанням працівника, який працював у ці дні, йому може бути надано інший день відпочинку.
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівника з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
5.6. Працівникам надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.
5.6.1. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних дні.
5.6.2. Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку. В разі наявності стажу державної служби понад 10 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі у порядку, встановленому законодавством.
5.6.3. Працівникам надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.
5.7. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується керівником на кожен календарний рік .
5.7.1. Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку та доводиться до відома всіх працівників.
5.7.2. На прохання працівника щорічна відпустка може надаватись частинами, за умови, що її основна безперервна частина становитиме не меньше 14 календарних днів.
5.8. Надання відпусток працівникам оформляється наказом керівника.
5.9. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
5.10. За рішенням керівника державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.
5.10.1. Відкликання зі щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством.
5.10.2. У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
5.11. Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням.
VI. Заохочення за успіхи в роботі
6.1. За зразкове виконання своїх обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись такі заохочення:
· оголошення подяки;
· преміювання;
· нагородження почесною грамотою, цінним подарунком.
Державним службовцям за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов’язків видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
6.2. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надається перевага під час просування по службі.
6.3. Заохочення оголошуються в наказі керівника, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника
VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни
7.1. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника без поважних причин, покладених на нього трудових або службових обов’язків, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством.
7.2. Працівник несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, в тому числі за наступні дії:
- невиконання або неналежне виконання з власної вини покладених на нього трудових обов'язків, визначених посадовими (робочими) інструкціями та цими Правилами;
- невиконання наказів та безпосередніх доручень керівництва Каланчацького районного суду;
- прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
- появу на роботі в нетверезому стані або стані наркотичного (токсичного) сп'яніння;
- розпивання під час роботи спиртних напоїв;
- вчинення за місцем роботи крадіжок.
7.3. За порушення трудової дисципліни, цих Правил для всіх категорій працівників суду відповідно до статті 147 КЗпП України може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1. догана;
2. звільнення з роботи.
7.4. Звільнення, як дисциплінарне стягнення може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 КЗпП України.
7.5. До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує суд, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, відповідно до статті 14 Закону „Про державну службу” можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
1. попередження про неповну службову відповідність;
2. затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
7.6. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством про працю України (статті 147, 147-1, 148 та 149 КЗпП України). Порядок застосування заходів дисциплінарного впливу аналогічний порядку застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, це стосується строків для застосування дисциплінарного впливу.
7.7. Дисциплінарне стягнення (захід дисциплінарного впливу) оформляється наказом керівника та повідомляється в триденний термін працівникові, на якого воно накладене, під розписку. Наказ керівника про застосування до працівника дисциплінарного стягнення (заходу дисциплінарного впливу), в необхідних випадках, доводиться до відома інших працівників суду.
7.8. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов'язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця та чинного законодавства України в межах своїх повноважень та відповідно до законодавства.
7.9. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.
7.10. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
7.10.1. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
7.10.2. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
7.11. Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
VIII. Контроль за виконанням правил та відповідальність за їх порушення
8.1. Контроль за виконанням правил покладається на голову суду, заступника голови суду та керівника апарату суду.
8.2. Працівники суду за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на них цими Правилами, притягуються до дисциплінарної відповідальності та несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
8.3. Правила внутрішнього трудового розпорядку доводяться до працівників під розписку .
IX. Порядок вирішення трудових спорів
9.1. Трудові спори, що виникають між працівником та керівництвом Каланчацького районного суду, розглядаються в порядку, передбаченому ст.ст. 221, 225- 232 КЗпП України.
|
Голова Каланчацького районного суду О.А. Живцова 13 вересня 2013 р. |
Погоджено Уповноважений трудового коллективу Каланчацького районного суду О.В. Звягіна 13 вересня 2013 р. |
_03_03.png)
